Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.51-52

Рубрики:

Інфекційні і паразитарні хвороби у вагітних

Шифр НБУВ: Ж16788 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучено состояние здоровья плода-новорожденного при пиелонефрите с острым и латентным течением у беременных в условиях современной организации пре- и перинатальной помощи. Уточнены факторы риска неблагоприятного влияния патологии матери на развитие эмбриона-плода и новорожденного и дана оценка течения адаптации новорожденных. На основании воздействия выявленных факторов риска составлен фетопатогенный календарь и определены приоритеты первичной и вторичной профилактики дисплазии почек у плода и новорожденного.

Визначено ВООЗ складові поняття "здоров'я" адаптовані для потреб дітей раннього віку у вигляді компонент, які наповнили доказовими критеріями та алгоритмом оцінки індивідуального стану здоров'я. Фізичне здоров'я визначають: гестаційний, календарний і постконцептуальний вік немовляти; фізичний і психомоторний розвиток; морфологічні та функціональні відхилення; імунобіологічна реактивність і резистентність. Душевне - стан зорового, слухового, тактильного та інших аналізаторів і відсутність дії на них стресу. Духовне (ментальне) здоров'я формують рівень IQ, мислення, пам'ять і характеристики крику, як маркера домовленнєвого розвитку. До соціальної складової увійшли соціально-економічний статус сім'ї, безпечне екологічне середовище, гарантована якість питної води, продуктів харчування, медичної допомоги та інші соціальні гарантії, що надаються матерям і дітям державою. За результатами оцінки складається матриця (образ) здоров'я кожної дитини для динамічного спостереження і клінічного аудиту якості медичної допомоги.

Мета роботи - розробити критерії та алгоритм оцінки імунобіологічної реактивності й резистентності новонародженої дитини - провідної компоненти оцінки стану здоров'я. Для проведення оцінки функціонального стану імунобіологічної реактивності в новонароджених, окрім вивчення імунної реактивності, використовувалися методи дослідження вегетативної реактивності за даними кардіоінтервапограми та обчислення вегетативного індексу за Вейном (1992). Імунна реактивність досліджувалася за оцінкою факторів ризику імунної недостатності і дисфункції імунної системи до та після народження дитини; клінічною оцінкою маркерів та ознак імунної недостатності і дисфункції імунної системи при першому огляді новонародженого неонатологом та/або педіатром після виписки. Дітям групи ризику імунної недостатності і дисфункції імунної системи і тим, що мали клінічні ознаки і маркери імунної недостатності і дисфункції імунної системи, проводилася оцінка гемограми та імунограми за методикою Новікова Д. К. з виявленням імунної недостатності і дисфункції імунної системи. Окремо вивчалися особливості вродженого імунітету та резистентності недоношених із гестаційним віком 32 тижні і 32 - 37 тижнів. Запропоновано критерії оцінки імунної реактивності: наявність факторів ризику та (або) клінічних ознак імунної недостатності та дисфункції імунної системи; характерні зміни в імунному статусі за гемограмою та імунограмою; відповідні імунохімічні та імуногенетичні зміни. Розроблений алгоритм оцінки імунної реактивності: перший рівень - оцінка факторів ризику імунної недостатності та дисфункції імунної системи; другий - огляд дитини з визначенням клінічних маркерів і синдромів імунної недостатності та дисфункції імунної системи; третій - обстеження гемограми з аналізом кількості лейкоцитів, нейтрофілів, моноцитів, еозинофілів і лімфоцитів крові, з розрахунком гематологічних індексів. Висновки: одержані результати індивідуального обстеження дитини з трьох рівнів надають змогу діагностувати наявність і ступінь компенсації імунної недостатності або дисфункції імунної системи. Четвертий рівень - обстеження імунного статусу: Т і В - лімфоцити, імуноглобуліни A, M, G, E, цитокіни, фракції комплементу тощо. За результатами обстеження чотирьох рівнів простежується орієнтовний "образ патології", дитину надалі консультує імунолог та визначає необхідні додаткові імунохімічні та імуногенетичні дослідження для встановлення діагнозу.

Висвітлено проблеми підготовки лікарів у галузі педіатрії, а саме неонатології, у зв'язку з реформуванням згідно з Законом України "Про вищу освіту", який набув чинності у 2014 р., з уведенням нової форми підготовки спеціалістів - резидентури.

Увагу приділено одній із актуальних проблем перинатології, неонатології та педіатрії - предикції та превенції вродженої спадкової та мультифакторіальної патології. Оцінено стан здоров'я плода-новонародженого групи ризику із вродженою патологією для обрання їм ресурсу надання медичної та соціальної допомоги, створення маршрутів катамнестичного спостереження, необхідних умов абілітації і реабілітації в перші роки життя. Досліджено ризики виникнення й ознаки вродженої патології, стан індивідуального здоров'я плода-новонародженого, попередження у них невідкладних станів. Розглянуто процес набуття фахових компетентностей для забезпечення якості медичної допомоги новонародженим і дітям раннього віку зі спадковою патологією та вродженими аномаліями розвитку. Охарактеризовано недостатньо знайомі неонатологам новітні методи аналізу несприятливого впливу середовища на гамети, ембріон, плод і новонародженого, прогнозування та виявлення у них вродженої успадкованої та мультфакторіальної дезонтогенетичної патології. Розглянуто особливості внутрішньоутробного розвитку та сучасні уявлення про можливе ураження гамет, органів і систем ембріону плода і дитини та алгоритми пренатального дослідження вагітних групи ризику формування у потомства вродженої патології та наводено рекомендовані МОЗ України для клінічної практики методи преконцепційної профілактики вроджених вад і аномалій розвитку.

Присвячено одній з актуальних проблем перинатології, неонатології та педіатрії - найбільш розповсюдженим вродженим внутрішньоутробним та неонатальним інфекціям для своєчасної етіологічної їх діагностики та обрання їм ресурсу надання медичної та соціальної допомоги, створення маршрутів катамнестичного спостереження, умов абілітації і реабілітації передчасно народжених і немовлят з вродженою та перинатальною патологією. Кейс навчально-методичних матеріалів до посібника містить основний текст, перелік обов'язкової літератури, сучасні настанови та протоколи для самостійного опрацювання, описання техніки проведення діагностичних процедур і алгоритми діагностики, лікування та попередження внутрішньоутробних і неонатальних інфекцій, у тому числі зумовлених наданням медичної допомоги новонародженим.